розвівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвіватися — а/ється і рідше розві/юватися, юється, недок., розві/ятися, і/юся, і/єшся, док. 1) Розноситися, розсіюватися в повітрі, за вітром (про запах, хмару, туман, дим, пил і т. ін.). 2) перен. Розсіюватися, зникати (про стихійні явища, а також про думки … Український тлумачний словник
розвівання — я, с. Дія за знач. розвівати … Український тлумачний словник
розвіювати — див. розвівати … Український тлумачний словник
розвіяти — див. розвівати … Український тлумачний словник
повівати — а/є, недок. 1) Віяти злегка або час від часу (про вітер). || Розноситися, ширитися в повітрі. 2) безос., чим. Обдавати подувом (пахощів, прохолоди і т. ін.). || Свідчити про наближення, швидке настання чого небудь. || перен. Віддавати чим небудь; … Український тлумачний словник
маяти — ма/ю, ма/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. || Літати, тріпочучи крильцями. 2) Робити рухи, помахи чим небудь; махати. || Колихати гіллям, листям і т. ін. || перех. і неперех. Розвівати що небудь (про… … Український тлумачний словник
мести — мету/, мете/ш; мин. ч. мів, мела/, мело/; наказ. сп. мети/, меті/м (меті/мо), меті/ть; недок. 1) перех. і без додатка. Видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. || чим. Волочачи що небудь по поверхні,… … Український тлумачний словник
звихрювати — юю, юєш, недок., зви/хрити, рю, риш, док. 1) перех.Здіймати, закручувати вихором (пил, дим і т. ін.). 2) перех. Розвівати, розтріпувати сильним поривом вітру. 3) тільки 3 ос., неперех. Те саме, що звихрюватися 1) … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
